Ендометріоз — це хронічне гормонозалежне захворювання, за якого клітини, подібні до ендометрію (внутрішньої оболонки матки), розташовуються поза межами порожнини матки. Ці вогнища реагують на гормональні зміни менструального циклу, що призводить до запалення, болю та поступового ураження органів малого таза й інших анатомічних структур.
Ендометріоз найчастіше діагностується у жінок репродуктивного віку (25–45 років), але може виникати і в підлітковому періоді або зберігатися після менопаузи. Захворювання має тенденцію до прогресування та значно впливає на фізичний і психоемоційний стан жінки.
Причини виникнення
Єдиної доведеної причини розвитку ендометріозу не існує. Захворювання вважається мультифакторним, а його виникнення пов’язують із поєднанням кількох механізмів:
- ретроградна менструація — закидання менструальної крові з клітинами ендометрію через маткові труби в черевну порожнину;
- гормональні порушення, зокрема гіперестрогенія;
- генетична схильність (ендометріоз частіше трапляється у родичок першої лінії);
- оперативні втручання на органах малого таза (кесарів розтин, аборти, гінекологічні операції);
- хронічні запальні процеси органів малого таза;
- ранній початок менструацій, короткий менструальний цикл, рясні та тривалі менструації.
Основні симптоми
Клінічні прояви ендометріозу різноманітні та не завжди корелюють із поширеністю процесу. У деяких жінок захворювання може тривалий час перебігати безсимптомно.
Найпоширеніші симптоми:
🔹 хронічний тазовий біль, який посилюється перед або під час менструації;
🔹 болісні менструації (дисменорея), що не знімаються звичайними знеболювальними;
🔹 біль під час або після статевого акту (диспареунія);
🔹 біль під час сечовипускання або дефекації, особливо в період менструації;
🔹 рясні або нерегулярні менструальні кровотечі;
🔹 міжменструальні кров’янисті виділення;
🔹 здуття живота, відчуття тиску в малому тазі;
🔹 безпліддя або труднощі із зачаттям;
🔹 загальна слабкість, хронічна втома.
Класифікація ендометріозу
За локалізацією:
🔹 Генітальний ендометріоз:
– аденоміоз (ендометріоз тіла матки);
– ендометріоз яєчників;
– ендометріоз маткових труб;
– ураження зв’язок матки, очеревини малого таза.
🔹 Екстрагенітальний ендометріоз:
– ураження кишечника;
– сечового міхура та сечоводів;
– післяопераційних рубців;
– рідко — легенів, діафрагми.
🔹 За глибиною ураження:
– поверхневий перитонеальний ендометріоз;
– глибокий інфільтративний ендометріоз;
– ендометріоїдні кісти яєчників.
За стадіями поширеності:
I стадія — поодинокі поверхневі вогнища без значного спайкового процесу.
II стадія — множинні поверхневі ураження, мінімальні спайки.
III стадія — глибокі вогнища, ендометріоїдні кісти яєчників, спайковий процес.
IV стадія — масивне ураження органів малого таза, виражені спайки, залучення кишечника або сечової системи.
Можливі ускладнення
Без лікування ендометріоз може призводити до:
📌 хронічного больового синдрому;
📌 прогресуючого безпліддя;
📌 спайкової хвороби органів малого таза;
📌 порушення функції кишечника та сечового міхура;
📌 зниження якості статевого життя;
📌 психоемоційних розладів (тривожність, депресія).
Ендометріоз — це складне, хронічне захворювання, яке потребує індивідуального підходу до діагностики та лікування. Раннє виявлення захворювання дозволяє контролювати симптоми, зменшити ризик ускладнень та зберегти репродуктивне здоров’я жінки.
При болісних менструаціях, хронічному тазовому болю або труднощах із зачаттям важливо своєчасно звернутися до лікаря-гінеколога.