Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) — хронічне урологічне захворювання, при якому в нирках, сечоводах або сечовому міхурі формуються конкременти з мінеральних солей та органічних компонентів сечі.
Тобто це стан, коли в сечовидільній системі утворюються «камені», які можуть заважати нормальному відтоку сечі, викликати біль та провокувати запальні процеси. Камені можуть мати різний розмір — від дрібних піщинок до великих, які повністю перекривають сечовивідні шляхи.
Причини виникнення сечокам’яної хвороби
Формування каменів відбувається через порушення обміну речовин та зміну складу сечі. Основні фактори ризику:
📌 недостатнє вживання рідини;
📌 порушення обміну кальцію, оксалатів або сечової кислоти;
📌 неправильне харчування (надлишок солі, білка, оксалатів);
📌 спадкова схильність;
📌 хронічні інфекції сечових шляхів;
📌 малорухливий спосіб життя;
📌 анатомічні особливості сечовидільної системи;
📌 ендокринні порушення;
📌 захворювання шлунково-кишкового тракту.
Різновиди конкрементів
➡️ Залежно від складу виділяють:
🔹 оксалатні камені — найпоширеніші, щільні та гострі;
🔹 уратні камені — пов’язані з порушенням обміну сечової кислоти;
🔹 фосфатні камені — часто формуються на фоні інфекцій;
🔹 змішані камені — містять кілька типів мінералів.
Симптоми сечокам’яної хвороби
Прояви залежать від розміру та розташування каменя. Основні симптоми:
📌 різкий біль у попереку або боці (ниркова коліка);
📌 біль, що може віддавати в пах або низ живота;
📌 часті позиви до сечовипускання;
📌 біль або печіння під час сечовипускання;
📌 поява крові в сечі;
📌 помутніння сечі;
📌 нудота та блювання під час нападу;
📌 неспокійний стан через інтенсивний біль.
Невеликі камені можуть виходити самостійно, іноді майже безсимптомно.
Чим небезпечна сечокам’яна хвороба?
Без лікування уролітіаз може призвести до:
➡️ блокування відтоку сечі (гідронефроз);
➡️ запалення нирок (пієлонефрит);
➡️ хронічного болю;
➡️ пошкодження ниркової тканини;
➡️ ниркової недостатності;
➡️ повторного каменеутворення.
Діагностика хвороби проводиться лікарем-урологом та включає оцінку скарг та анамнезу, загальний аналіз сечі (кров, солі, запалення), аналіз крові для оцінки функції нирок, УЗД нирок і сечового міхура, КТ без контрасту (найінформативніший метод для виявлення каменів) або оглядову рентгенографію (за показаннями).
Лікування сечокам’яної хвороби
Тактика лікування залежить від розміру, локалізації та складу каменів.
➡️ Консервативне лікування може застосовуватися при невеликих каменях:
🔹 знеболювальна терапія при нирковій коліці;
🔹 спазмолітики для полегшення відтоку сечі;
🔹 збільшення питного режиму (за рекомендацією лікаря);
🔹 препарати для розчинення певних типів каменів (наприклад, уратних).
➡️ Хірургічне та малоінвазивне лікування. При великих або ускладнених каменях застосовуються сучасні методи:
🔹 літотрипсія (дистанційне дроблення каменів ударною хвилею);
🔹 ендоскопічне видалення каменів із сечоводу або нирки;
🔹 контактна літотрипсія;
🔹 у складних випадках можуть застосовуватися лапароскопічні методики.
Це сучасна малоінвазивна хірургія, яка дозволяє усунути патологію через невеликі проколи без великих розрізів. Лікар вводить спеціальні інструменти та камеру через невеликі доступи, що забезпечує високу точність операції та контроль за кожним етапом втручання.
Переваги лапароскопічного лікування:
✅ мінімальна травматизація тканин у порівнянні з відкритою операцією;
✅ невеликі післяопераційні рубці (естетичний ефект);
✅ менший больовий синдром у післяопераційному періоді;
✅ зниження ризику інфекційних ускладнень;
✅ швидше відновлення та повернення до звичного життя;
✅ коротший термін госпіталізації;
✅ висока точність і контроль під час операції завдяки відеоендоскопічному збільшенню.
Профілактика сечокам’яної хвороби
Для зниження ризику повторного утворення каменів рекомендується:
🔹 вживати достатню кількість рідини;
🔹 дотримуватися збалансованого харчування;
🔹 обмежувати надлишок солі та продуктів з високим вмістом оксалатів;
🔹 своєчасно лікувати інфекції сечових шляхів;
🔹 проходити регулярні урологічні огляди.
Сечокам’яна хвороба — це не просто епізод гострого болю, а хронічний стан, який має схильність до рецидивів. Сучасна урологія дозволяє ефективно лікувати камені різними малоінвазивними методами, але ключовим залишається не лише їх усунення, а й профілактика повторного утворення.
Своєчасне звернення до лікаря-уролога допомагає уникнути ускладнень, зберегти функцію нирок та повернути комфорт у повсякденне життя.
