Харчова алергія — це реакція імунної системи на певний компонент їжі, найчастіше на білок. Організм помилково сприймає його як загрозу та запускає алергічну реакцію. Вона може виникнути навіть після вживання невеликої кількості продукту, до якого є алергія. Важливо відрізняти харчову алергію від харчової непереносимості. Непереносимість, наприклад лактози, не є алергічною реакцією і має інший механізм.
Причини та найпоширеніші алергени
Харчова алергія виникає через патологічну імунну реакцію на білки певних продуктів. Найчастіше алергічні реакції спричиняють:
🔹 коров’яче молоко;
🔹 яйця;
🔹 арахіс та горіхи;
🔹 риба та морепродукти;
🔹 пшениця, соя, кунжут.
Наявність алергії залежить не лише від самого продукту, а й від індивідуальної схильності організму.
Симптоми харчової алергії можуть з’являтися протягом декількох хвилин або годин після вживання продукту. Найчастіше виникають:
➡️ З боку шкіри: кропив’янка, свербіж, почервоніння, набряк губ, повік або обличчя.
➡️ З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, діарея.
➡️ З боку дихальної системи: закладеність носа, чхання, кашель, свистяче дихання, задишка.
У деяких випадках може розвинутися анафілаксія — тяжка системна алергічна реакція, яка може становити загрозу для життя. Небезпечними симптомами є утруднене дихання або ковтання, набряк язика чи горла, різка слабкість, запаморочення, падіння артеріального тиску або втрата свідомості.
Діагностика починається з детального збору анамнезу: лікар уточнює, який продукт викликав реакцію, у якій кількості, через який час з’явилися симптоми та чи повторювалися вони. Для підтвердження діагнозу можуть використовуватися:
🔸 шкірні прик-тести;
🔸 визначення специфічних IgE до харчових алергенів у крові;
🔸 молекулярна (компонентна) алергодіагностика — у певних випадках;
🔸 інші спеціалізовані дослідження за показаннями.
Важливо: позитивний алергологічний тест сам по собі ще не означає наявність клінічної алергії. Результати завжди оцінюються разом із симптомами та анамнезом.
Не рекомендується самостійно проходити великі панелі алергологічних тестів без показань: це може призвести до хибної інтерпретації результатів і непотрібних обмежень у харчуванні.
Лікування
Основою лікування підтвердженої харчової алергії є уникнення конкретного алергену, який спричиняє реакцію. При цьому не потрібно виключати з раціону продукти, які добре переносяться. Для дітей особливо важливо, щоб обмеження харчування не призводили до дефіциту поживних речовин; за потреби до ведення пацієнта залучають дієтолога. Лікар також складає індивідуальний план дій при випадковому контакті з алергеном. Пацієнтів із ризиком анафілаксії навчають розпізнавати небезпечні симптоми та, за показаннями, призначають автоін’єктор адреналіну.
✅ Для окремих видів харчової алергії та певних категорій пацієнтів можуть застосовуватися алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Таке лікування проводиться лише під наглядом лікаря та за відповідними показаннями.
Якщо після вживання певного продукту регулярно виникають висипання, набряк, блювання, кашель або утруднене дихання — варто звернутися до алерголога. Правильна діагностика допомагає уникати справді небезпечних продуктів і не обмежувати раціон без необхідності.
