Бронхіальна астма

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма — це хронічне захворювання дихальних шляхів, для якого характерні запалення та підвищена чутливість бронхів. Через це періодично виникає звуження дихальних шляхів, що ускладнює проходження повітря та спричиняє характерні симптоми.

Найчастіші прояви бронхіальної астми:

🔹 напади задишки або відчуття нестачі повітря;

🔹 свистяче дихання, особливо під час видиху;

🔹 кашель, який може посилюватися вночі або рано-вранці;

🔹 відчуття стискання або тяжкості в грудях;

🔹 епізоди утрудненого дихання, що виникають періодично та можуть змінюватися за інтенсивністю.

Симптоми можуть виникати після фізичного навантаження, контакту з алергенами, холодним повітрям, подразнювальними речовинами або під час респіраторних інфекцій.

Причини виникнення

Бронхіальна астма розвивається внаслідок поєднання генетичної схильності та впливу факторів навколишнього середовища. У частини людей важливу роль відіграє алергічне запалення дихальних шляхів.

Поширені тригери симптомів:

🔸 пилок рослин;

🔸 домашній пил і кліщі домашнього пилу;

🔸 шерсть та лупа тварин;

🔸 пліснява;

🔸 тютюновий дим;

🔸 різкі запахи та хімічні подразники;

🔸 холодне повітря;

🔸 фізичне навантаження;

🔸 вірусні інфекції дихальних шляхів.

Фактори ризику

Імовірність розвитку бронхіальної астми підвищується за наявності:

➡️ сімейної схильності до астми або алергічних захворювань;

➡️ інших алергічних захворювань, зокрема алергічного риніту чи атопічного дерматиту;

➡️ контакту з тютюновим димом;

➡️ професійного контакту з пилом, хімічними речовинами та іншими подразниками;

➡️ забрудненого повітря;

➡️ частих респіраторних інфекцій.

Чим небезпечна бронхіальна астма?

За відсутності належного контролю бронхіальна астма може суттєво впливати на якість життя та призводити до загострень. Найбільші ризики:

🔹 напади задишки та задухи, які можуть бути раптовими й тяжкими;

🔹 зниження рівня кисню в крові під час тяжкого загострення;

🔹 астматичний статус — тривалий тяжкий напад, що потребує невідкладної медичної допомоги;

🔹 часті загострення, які можуть призводити до госпіталізацій та обмеження фізичної активності.

Водночас астму можна ефективно контролювати. Правильно підібране лікування та регулярне спостереження у лікаря допомагають зменшити симптоми й ризик загострень та підтримувати звичний рівень активності.

Профілактика

Повністю запобігти розвитку бронхіальної астми не завжди можливо, однак можна зменшити вплив факторів, які провокують або посилюють симптоми.

Для цього важливо:

✅ не палити та уникати пасивного куріння;

✅ за можливості обмежувати контакт із відомими алергенами та подразниками;

✅ контролювати алергічні захворювання;

✅ дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування;

✅ підтримувати фізичну активність відповідно до стану здоров’я;

✅ своєчасно лікувати респіраторні інфекції та звертатися до лікаря при погіршенні симптомів.

Лікування

Бронхіальна астма — хронічне захворювання, яке потребує тривалого контролю. Сучасне лікування допомагає зменшити симптоми, запобігати загостренням і підтримувати нормальну функцію легень.

Тактика лікування підбирається індивідуально залежно від симптомів, їх частоти, тяжкості захворювання та результатів обстеження.

Основою медикаментозної терапії є інгаляційні препарати, які доставляють діючу речовину безпосередньо до дихальних шляхів. До них належать інгаляційні кортикостероїди (ІКС) — основні протизапальні препарати для контролю астми, а також бронхолітики, які розширюють бронхи та полегшують дихання. У деяких випадках застосовуються комбіновані препарати, що містять ІКС і бронхолітик.

Системні кортикостероїди (у таблетках або ін’єкціях) можуть призначатися лікарем коротким курсом переважно під час тяжких загострень.

Для діагностики та оцінки контролю астми лікар може призначити спірометрію, бронходилатаційний тест, пікфлоуметрію, алергологічне обстеження та інші дослідження.

За появи повторюваної задишки, свистячого дихання, тривалого кашлю або відчуття стискання в грудях варто звернутися до спеціаліста.

Інші захворювання