Алергічний бронхолегеневий аспергільоз (АБЛА)

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз (АБЛА)

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз (АБЛА) — це захворювання легень, яке виникає через надмірну імунну реакцію на грибки роду Aspergillus, найчастіше Aspergillus fumigatus. Грибкові спори потрапляють у дихальні шляхи під час вдихання та в більшості людей не спричиняють проблем. У людей із певною схильністю вони можуть викликати виражене алергічне запалення бронхів. АБЛА найчастіше розвивається у пацієнтів із бронхіальною астмою або муковісцидозом, але може зустрічатися й при інших хронічних захворюваннях легень.

Причини

Основною причиною є сенсибілізація до Aspergillus та надмірна імунна відповідь на грибкові антигени. Факторами, які підвищують ризик розвитку АБЛА, є:

🔹 бронхіальна астма, особливо тяжка або недостатньо контрольована;

🔹 муковісцидоз;

🔹 деякі інші хронічні захворювання легень;

🔹 повторний або тривалий контакт із грибковими спорами.

Важливо: АБЛА не означає, що грибок поширився по всьому організму. Це переважно алергічна реакція дихальних шляхів на Aspergillus.

Стадії

Перебіг АБЛА може бути різним. У клінічній практиці оцінюють, зокрема, активність захворювання та наявність структурних змін у бронхах. Умовно можна виділити:

🔸 Гострий/ активний АБЛА. Є симптоми та лабораторні ознаки активного алергічного запалення. На КТ можуть виявлятися характерні зміни бронхів і слизові пробки.

🔸 Ремісія. Симптоми та ознаки активного запалення зникають або значно зменшуються. Однак пацієнт потребує спостереження, оскільки можливі повторні загострення.

🔸 Загострення. Повторна поява або посилення симптомів, підвищення рівня загального та специфічного IgE й поява нових змін на зображеннях легень.

При тривалому неконтрольованому перебігу можуть формуватися бронхоектази та незворотні структурні зміни легень. Тому рання діагностика має важливе значення.

Симптоми

Прояви можуть нагадувати загострення бронхіальної астми:

🔹 посилення задишки;

🔹 кашель;

🔹 свистяче дихання;

🔹 відчуття стискання у грудях;

🔹 відходження густого мокротиння;

🔹 іноді — мокротиння коричневого кольору або слизові пробки;

🔹 підвищення температури;

🔹 загальна слабкість.

Симптоми можуть періодично загострюватися та знову зменшуватися.

Чим небезпечний АБЛА?

Без лікування або при недостатньому контролі захворювання постійне алергічне запалення може призводити до пошкодження стінок бронхів та формування бронхоектазів. Можливі:

➡️ повторні загострення;

➡️ утворення слизових пробок і закупорка бронхів;

➡️ бронхоектатична хвороба;

➡️ хронічні зміни легеневої тканини;

➡️ погіршення контролю бронхіальної астми;

➡️ кровохаркання;

➡️ у тяжких випадках — прогресуюче погіршення функції легень.

Тому важливо не сприймати повторні епізоди кашлю та свистячого дихання лише як чергове загострення астми — іноді за ними може стояти АБЛА.

Діагностика ґрунтується на поєднанні симптомів, лабораторних показників та характерних змін на КТ. Лікар може призначити:

🔸 лабораторні дослідження;

🔸 КТ органів грудної клітки — для виявлення бронхоектазів, слизових пробок та інших характерних змін;

🔸 дослідження функції зовнішнього дихання.

Лікування

Основна мета лікування — контролювати алергічне запалення, запобігати загостренням і не допустити незворотного пошкодження бронхів та легень. Основу терапії активного АБЛА зазвичай становлять:

➡️ системні кортикостероїди;

➡️ протигрибкові препарати — у відповідних пацієнтів;

➡️ корекція терапії бронхіальної астми або іншого основного захворювання.

Лікування підбирається індивідуально. Важливе значення має динамічне спостереження, зокрема контроль симптомів, функції легень, рівня IgE та змін на КТ за показаннями.

Алергічний бронхолегеневий аспергільоз добре піддається контролю за умови своєчасної діагностики та правильно підібраної терапії. Якщо у людини з астмою або муковісцидозом часто виникають загострення, зберігається кашель, з’являються слизові пробки чи незрозумілі зміни на КТ — варто обговорити з пульмонологом можливість АБЛА.

Інші захворювання