Емфізема легень — це хронічне захворювання, при якому пошкоджуються стінки альвеол — найдрібніших повітряних мішечків у легенях. Альвеоли втрачають еластичність, частина їхніх стінок руйнується, повітря затримується в легенях, а площа поверхні для газообміну зменшується. Емфізема найчастіше є складовою хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) і зазвичай розвивається поступово.
Види емфіземи
За характером ураження виділяють кілька основних типів:
➡️ Центроацинарна — найчастіше пов’язана з тривалим курінням і переважно уражає верхні відділи легень.
➡️ Панацинарна — може бути пов’язана з дефіцитом альфа-1-антитрипсину; часто уражає легені більш дифузно.
➡️ Парасептальна — переважно розташовується біля плеври та міжчасточкових перегородок і може бути пов’язана з формуванням бул та спонтанним пневмотораксом.
➡️ Булозна емфізема — характеризується утворенням великих повітряних порожнин — бул, які формуються внаслідок руйнування легеневої тканини.
У одного пацієнта можуть одночасно спостерігатися різні типи емфіземи.
Причини
Найчастіша причина емфіземи — тривале куріння. Тютюновий дим спричиняє хронічне запалення та пошкодження легеневої тканини. Інші можливі причини:
🔹 тривале пасивне куріння;
🔹 забруднення повітря;
🔹 тривалий контакт із пилом, димом та хімічними речовинами на роботі;
🔹 рідкісні генетичні порушення, зокрема дефіцит альфа-1-антитрипсину;
🔹 тривале запалення дихальних шляхів при ХОЗЛ.
Симптоми
На ранніх етапах емфізема може не викликати виражених симптомів. Зі прогресуванням захворювання можуть з’являтися:
🔸 задишка, спочатку під час фізичного навантаження;
🔸 постійний кашель;
🔸 виділення мокротиння;
🔸 свистяче дихання;
🔸 відчуття нестачі повітря;
🔸 швидка втомлюваність;
🔸 зниження витривалості;
🔸 відчуття стискання у грудях.
На пізніх стадіях задишка може виникати навіть у стані спокою. Через тривале порушення газообміну можуть з’являтися ціаноз губ і нігтів, зниження маси тіла та виражена слабкість.
Ускладнення
Емфізема може поступово погіршувати функцію легень та призводити до серйозних ускладнень:
🔹 хронічної дихальної недостатності;
🔹 зниження рівня кисню в крові;
🔹 легеневої гіпертензії;
🔹 перевантаження та недостатності правих відділів серця;
🔹 частих загострень ХОЗЛ та інфекцій дихальних шляхів;
🔹 спонтанного пневмотораксу — особливо при булозній емфіземі;
🔹 значного обмеження фізичної активності та погіршення якості життя.
Діагностика
Діагноз встановлюють на основі симптомів, анамнезу, факторів ризику та результатів досліджень. Основні методи діагностики:
➡️ спірометрія — допомагає оцінити наявність та ступінь бронхіальної обструкції;
➡️ рентгенографія органів грудної клітки;
➡️ КТ органів грудної клітки — дозволяє детально оцінити структуру легень, виявити емфізему, її поширеність і булли;
➡️ пульсоксиметрія — для оцінки насичення крові киснем;
➡️ дослідження газового складу крові — за показаннями;
➡️ повне функціональне дослідження легень, зокрема визначення дифузійної здатності легень.
У пацієнтів із ранньою емфіземою, незвичним перебігом захворювання або сімейними випадками ХОЗЛ лікар може призначити аналіз на дефіцит альфа-1-антитрипсину.
Лікування
Вже пошкоджена при емфіземі легенева тканина не відновлюється, але правильне лікування може сповільнити прогресування захворювання, зменшити симптоми та покращити переносимість фізичних навантажень. Лікування може включати:
🔹 повну відмову від куріння — найважливіший крок для уповільнення прогресування;
🔹 бронхолітичні препарати, які допомагають розширити дихальні шляхи;
🔹 інгаляційні кортикостероїди — лише за відповідними показаннями, зокрема при певних фенотипах ХОЗЛ та частих загостреннях;
🔹 легеневу реабілітацію;
🔹 фізичні вправи, адаптовані до стану пацієнта;
🔹 лікування загострень та інфекцій за показаннями тощо.
При тяжкій емфіземі в окремих пацієнтів можуть розглядатися спеціальні методи зменшення об’єму легень — бронхоскопічні або хірургічні. У найбільш тяжких випадках можливе проведення трансплантації легень.
Профілактика
Найефективніший спосіб профілактики емфіземи — відмовитися від куріння. Також важливо:
✅ уникати пасивного куріння;
✅ мінімізувати контакт із пилом, димом та хімічними речовинами;
✅ використовувати засоби захисту органів дихання на роботі;
✅ своєчасно лікувати захворювання дихальної системи;
✅ підтримувати фізичну активність;
✅ проходити вакцинацію, рекомендовану лікарем, зокрема проти грипу та пневмококової інфекції;
✅ при появі тривалої задишки або хронічного кашлю своєчасно звертатися до пульмонолога.
Емфізема розвивається поступово, і людина може довго сприймати задишку як «нормальну» для свого віку або фізичної форми. Однак прогресуюча задишка, особливо у курців або людей із тривалим контактом із шкідливими речовинами, потребує обстеження.
