Риніт — це запалення слизової оболонки носа, яке супроводжується закладеністю носа, виділеннями, чханням і порушенням носового дихання. Багато хто сприймає нежить як незначну проблему, яка мине сама. Однак тривалий або неправильно лікований риніт може перейти в хронічну форму, погіршити якість життя та спричинити розвиток інших захворювань ЛОР-органів.

Види риніту

Залежно від причини виникнення розрізняють кілька видів риніту:

➡️ Гострий риніт. Найчастіше виникає під час гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Симптоми з’являються раптово та зазвичай тривають до 7–10 днів.

➡️ Алергічний риніт. Розвивається у відповідь на контакт з алергенами: пилком рослин, домашнім пилом, шерстю тварин, пліснявою чи іншими подразниками. Може бути сезонним або цілорічним.

➡️ Вазомоторний риніт. Пов’язаний із порушенням регуляції тонусу судин слизової оболонки носа. Симптоми можуть виникати через зміну температури повітря, різкі запахи, стрес, вживання гарячої їжі або інші чинники.

➡️ Хронічний риніт. Діагностується, якщо симптоми зберігаються протягом тривалого часу або регулярно повторюються. Причиною можуть бути інфекції, алергія, анатомічні особливості носової порожнини тощо.

➡️ Медикаментозний риніт. Виникає внаслідок тривалого застосування судинозвужувальних назальних крапель або спреїв. Через це слизова оболонка перестає нормально регулювати судинний тонус, а закладеність носа стає постійною.

Симптоми риніту

🔹 закладеність носа;

🔹 утруднене носове дихання;

🔹 слизові або слизово-гнійні виділення з носа;

🔹 чхання;

🔹 свербіж у носі;

🔹 зниження або втрата нюху;

🔹 відчуття тиску в ділянці носа та навколоносових пазух;

🔹 головний біль;

🔹 сльозотеча (частіше при алергічному риніті).

При хронічному перебігу симптоми можуть бути менш вираженими, але турбувати людину місяцями.

Чим небезпечний риніт?

Без своєчасного лікування риніт може призвести до розвитку ускладнень. Найпоширеніші серед них:

🔸 гострий або хронічний синусит;

🔸 середній отит;

🔸 євстахіїт;

🔸 хронічне порушення носового дихання;

🔸 погіршення сну та хропіння;

🔸 зниження нюху;

🔸 формування медикаментозної залежності від судинозвужувальних препаратів;

🔸 погіршення перебігу бронхіальної астми та інших алергічних захворювань.

Особливо важливо лікувати риніт у дітей, адже тривале порушення носового дихання може негативно впливати на сон, розвиток, концентрацію уваги та слух.

Діагностика риніту

Для встановлення причини захворювання необхідна консультація ЛОР-лікаря. Під час огляду лікар проводить:

➡️ збір скарг та анамнезу;

➡️ ендоскопічний огляд порожнини носа;

➡️ передню риноскопію;

➡️ оцінку стану носової перегородки та носових раковин;

➡️ алергологічне обстеження (за показаннями);

➡️ лабораторні аналізи;

➡️ комп’ютерну томографію навколоносових пазух при підозрі на синусит або інші патології.

Комплексна діагностика дозволяє визначити точну причину закладеності носа та підібрати ефективне лікування.

Лікування риніту залежить від виду риніту та причин його розвитку. Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:

➡️ Консервативне лікування:

🔹 промивання носової порожнини сольовими розчинами;

🔹 місцеві протизапальні препарати;

🔹 інтраназальні кортикостероїди;

🔹 антигістамінні препарати при алергічному риніті;

🔹 короткочасне застосування судинозвужувальних засобів лише за рекомендацією лікаря;

🔹 лікування інфекції, якщо вона є причиною захворювання;

🔹 фізіотерапевтичні методи лікування (за показаннями);

➡️ Хірургічне лікування — у випадках, коли консервативне не дає бажаного результату або причиною тривалого порушення носового дихання є анатомічні особливості чи хронічні патологічні зміни. Сучасні малоінвазивні методики дозволяють усунути причину захворювання, відновити повноцінне носове дихання, покращити нюх, зменшити частоту загострень і значно підвищити якість життя пацієнта. Остаточне рішення щодо необхідності оперативного втручання приймається після консультації ЛОР-лікаря та комплексного обстеження.

Коли необхідно звернутися до ЛОР-лікаря?

🔸 нежить триває понад 10 днів;

🔸 закладеність носа не минає або постійно повторюється;

🔸 з’явився біль у ділянці обличчя чи навколоносових пазух;

🔸 виділення стали густими, жовтими або зеленими;

🔸 погіршився нюх;

🔸 виник біль у вусі або погіршився слух;

🔸 симптоми значно погіршують сон і повсякденне життя.

Профілактика риніту

Щоб знизити ризик розвитку риніту, рекомендується:

➡️ підтримувати оптимальну вологість повітря в приміщенні;

➡️ регулярно промивати ніс сольовими розчинами під час сезонних інфекцій;

➡️ уникати контакту з алергенами;

➡️ своєчасно лікувати ГРВІ;

➡️ не використовувати судинозвужувальні краплі довше рекомендованого терміну;

➡️ зміцнювати імунітет та вести здоровий спосіб життя.

Своєчасне звернення до отоларинголога допомагає встановити причину риніту, запобігти розвитку ускладнень та повернути вільне носове дихання. Чим раніше розпочато лікування, тим швидше можна досягти стійкого результату та покращити якість життя.

Інші захворювання