Отит — це запальне захворювання вуха, яке може уражати зовнішній слуховий прохід, середнє або внутрішнє вухо. Найчастіше в практиці отоларинголога зустрічається середній отит, який нерідко виникає як ускладнення гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Отит може розвинутися у будь-якому віці, проте особливо часто його діагностують у дітей через анатомічні особливості слухової труби.

Різновиди отиту

Залежно від локалізації запального процесу розрізняють:

🔹 зовнішній отит — запалення шкіри зовнішнього слухового проходу;

🔹 середній отит — ураження барабанної порожнини та структур середнього вуха;

➡️ ексудативний середній отит — форма середнього отиту, при якій у барабанній порожнині накопичується рідина без виражених ознак гострого запалення. Частіше зустрічається у дітей і може супроводжуватися зниженням слуху;

🔹 внутрішній отит (лабіринтит) — запалення внутрішнього вуха, яке трапляється значно рідше, але потребує особливої уваги.

За перебігом захворювання отит може бути гострим або хронічним.

Причини розвитку отиту

Отит може виникати під впливом різних факторів, серед яких:

🔸 гострі вірусні та бактеріальні інфекції;

🔸 тривалий нежить або синусит;

🔸 порушення функції слухової труби;

🔸 потрапляння води у вухо;

🔸 травми слухового проходу;

🔸 надмірне очищення вух ватними паличками;

🔸 зниження імунітету;

🔸 алергічні захворювання.

У дітей розвитку середнього отиту часто передують аденоїди або часті епізоди ГРВІ.

Симптоми захворювання

Прояви захворювання можуть відрізнятися залежно від форми отиту, однак найчастіше пацієнтів турбують:

🔹 біль у вусі;

🔹 відчуття закладеності;

🔹 погіршення слуху;

🔹 шум або дзвін у вусі;

🔹 виділення з вуха;

🔹 підвищення температури тіла;

🔹 головний біль;

🔹 запаморочення (при ураженні внутрішнього вуха).

У маленьких дітей отит може проявлятися занепокоєнням, плачем, відмовою від їжі, порушенням сну та спробами торкатися хворого вуха.

Чим небезпечний отит?

Несвоєчасне або неправильне лікування може сприяти переходу гострого процесу в хронічний та розвитку небажаних наслідків.

Серед можливих ускладнень:

➡️ стійке зниження слуху;

➡️ перфорація барабанної перетинки;

➡️ хронічний середній отит;

➡️ поширення запального процесу на сусідні структури;

➡️ запалення соскоподібного відростка (мастоїдит);

➡️ ураження внутрішнього вуха.

Діагностика отиту

Для встановлення точного діагнозу необхідно звернутися до ЛОР-лікаря. Під час консультації лікар збирає анамнез, проводить огляд зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки, оцінює слухову функцію, якщо необхідно — проводить аудіологічні дослідження та призначає лабораторні обстеження. Комплексна діагностика дозволяє визначити форму захворювання, ступінь запального процесу та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування отиту залежить від виду отиту, його причини та тяжкості перебігу.

➡️ Консервативна терапія може включати:

🔸 медикаментозне лікування;

🔸 місцеві препарати;

🔸 протизапальні засоби;

🔸 антибактеріальну терапію — за показаннями;

🔸 лікування супутніх захворювань носа та носоглотки.

➡️ Хірургічне лікування. У випадках, коли медикаментозна терапія не забезпечує бажаного результату, захворювання набуває хронічного перебігу або виникають ускладнення, може знадобитися хірургічне лікування. Залежно від форми отиту та клінічної ситуації можуть виконуватися:

🔹 парацентез барабанної перетинки — невеликий розріз для евакуації патологічного вмісту із середнього вуха;

🔹 шунтування барабанної перетинки — встановлення спеціальної вентиляційної трубочки, яка забезпечує тривалий відтік рідини та вентиляцію середнього вуха. Шунтування найчастіше застосовується при ексудативному середньому отиті, тривалому накопиченні рідини або рецидивуючих запальних процесах.

У разі хронічного отиту чи розвитку ускладнень можуть бути рекомендовані й інші оперативні втручання, спрямовані на ліквідацію запального процесу, збереження або відновлення слухової функції та попередження подальшого прогресування захворювання.

Коли потрібно звернутися до ЛОР-лікаря?

Запишіться на консультацію, якщо:

🔹 з’явився біль у вусі;

🔹 погіршився слух;

🔹 виникло відчуття закладеності або шум у вусі;

🔹 спостерігаються виділення зі слухового проходу;

🔹 підвищилася температура тіла на фоні болю у вусі;

🔹 симптоми не зникають або швидко посилюються.

Профілактика отиту

Щоб зменшити ризик розвитку отиту, рекомендується:

✅ своєчасно лікувати нежить, синусит та інші ЛОР-захворювання;

✅ уникати переохолодження;

✅ не травмувати слуховий прохід сторонніми предметами;

✅ правильно доглядати за вухами;

✅ підтримувати імунну систему;

✅ регулярно проходити огляд у ЛОР-лікаря при схильності до рецидивів.

Своєчасна діагностика та правильно підібране лікування допомагають швидко усунути запальний процес, запобігти розвитку ускладнень і зберегти слух. Якщо вас або вашу дитину турбує біль у вусі чи інші симптоми отиту — не відкладайте візит до отоларинголога.

Інші захворювання