Непрохідність слізних шляхів

Непрохідність слізних шляхів

Непрохідність слізних шляхів — це стан, при якому порушується природний відтік сльози з ока до носової порожнини. У результаті сльоза накопичується, що призводить до постійної сльозотечі, дискомфорту та підвищує ризик розвитку інфекцій.

Причини непрохідності слізних шляхів

Порушення відтоку сльози можуть спричиняти:

🔹 вроджена непрохідність носослізного каналу;

🔹 вікове звуження слізних шляхів;

🔹 хронічні запальні процеси;

🔹 травми ділянки носа або обличчя;

🔹 рубцеві зміни після операцій;

🔹 поліпи або новоутворення носової порожнини;

🔹 анатомічні особливості будови носа та слізних шляхів.

Симптоми непрохідності слізних шляхів

Найчастіше пацієнти відзначають:

🔸 постійну або періодичну сльозотечу;

🔸 накопичення сліз у внутрішньому куті ока;

🔸 слизові або гнійні виділення з ока;

🔸 почервоніння внутрішнього кута ока;

🔸 набряк у ділянці слізного мішка;

🔸 часті запалення слізного мішка (дакріоцистит);

🔸 затуманення зору через постійну сльозотечу.

У дітей можуть спостерігатися постійне сльозовиділення та виділення з ока вже з перших тижнів життя.

Чим небезпечна непрохідність слізних шляхів?

Постійне порушення відтоку сльози створює сприятливі умови для розмноження бактерій і розвитку запального процесу. Без лікування непрохідність слізних шляхів може призвести до:

🔹 хронічного дакріоциститу;

🔹 повторних бактеріальних інфекцій;

🔹 утворення абсцесу слізного мішка;

🔹 поширення інфекції на навколишні тканини;

🔹 постійної сльозотечі та вираженого дискомфорту;

🔹 погіршення якості життя.

Саме тому при тривалій сльозотечі важливо не лише усунути симптоми, а й встановити причину порушення відтоку сльози.

Діагностика

Діагноз встановлює лікар після збору анамнезу, огляду очей та носової порожнини. Для підтвердження непрохідності слізних шляхів можуть проводитися спеціальні функціональні проби, промивання та зондування слізних шляхів. За необхідності призначаються ендоскопічне дослідження порожнини носа, комп’ютерна томографія або інші методи обстеження для визначення рівня та причини порушення прохідності.

Лікування непрохідності слізних шляхів

Тактика лікування залежить від віку пацієнта, причини захворювання та рівня порушення прохідності.

➡️ Консервативне лікування може включати:

🔹 медикаментозну терапію;

🔹 масаж слізного мішка (у новонароджених);

🔹 промивання слізних шляхів;

🔹 зондування носослізного каналу;

🔹 лікування супутніх запальних захворювань.

➡️ Якщо відновити прохідність слізних шляхів консервативними методами неможливо або захворювання супроводжується рецидивуючим дакріоциститом, рекомендоване оперативне лікування.

✅ Ендоскопічна дакріоцисториностомія (ДЦРС) — сучасний малотравматичний метод лікування непрохідності носослізного каналу. Операція виконується через носову порожнину за допомогою ендоскопічного обладнання, без зовнішніх розрізів на шкірі обличчя. Під час втручання хірург формує новий шлях для відтоку сльози між слізним мішком і порожниною носа, відновлюючи її природний дренаж. Ендоскопічна дакріоцисториностомія дозволяє усунути причину постійної сльозотечі, зменшити ризик повторних запалень, зберегти природний вигляд обличчя без післяопераційних рубців і забезпечити швидше відновлення пацієнта.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Не відкладайте консультацію спеціаліста, якщо:

🔹 сльозотеча триває тривалий час;

🔹 з’явилися слизові або гнійні виділення з ока;

🔹 виникли біль чи припухлість у внутрішньому куті ока;

🔹 часто повторюється дакріоцистит;

🔹 у дитини з перших тижнів життя постійно сльозиться око.

Профілактика

Специфічної профілактики непрохідності слізних шляхів не існує. Для зменшення ризику розвитку ускладнень важливо своєчасно лікувати запальні захворювання очей і носової порожнини, уникати травм, виконувати рекомендації лікаря після операцій та звертатися до спеціаліста при появі стійкої сльозотечі.

Своєчасна діагностика та правильно підібране лікування дозволяють відновити нормальний відтік сльози, усунути постійну сльозотечу, запобігти розвитку хронічного дакріоциститу та значно покращити якість життя пацієнта.

Інші захворювання