Мастит — це запалення тканин молочної залози, яке найчастіше виникає у жінок під час грудного вигодовування, проте може розвиватися і поза періодом лактації. Захворювання може супроводжуватися болем, почервонінням, набряком та ущільненням у грудях, а в деяких випадках — підвищенням температури тіла й загальним погіршенням самопочуття. Мастит потребує своєчасної оцінки лікаря, оскільки без належного лікування запальний процес може прогресувати та призвести до формування абсцесу молочної залози.
Види маститу
Залежно від умов виникнення та характеру захворювання розрізняють декілька видів маститу.
➡️ Лактаційний мастит виникає під час грудного вигодовування, особливо часто — у перші місяці після пологів. Його розвитку можуть сприяти застій молока, недостатнє спорожнення молочної залози, надлишкова продукція молока, травматизація або тріщини сосків. Запалення може бути як неінфекційним, так і пов’язаним із бактеріальною інфекцією.
➡️ Нелактаційний мастит розвивається у жінок, які не годують грудьми. Він може бути пов’язаний із запаленням проток молочної залози, інфекцією та іншими патологічними процесами. Окремі форми нелактаційного маститу можуть мати рецидивний перебіг, тому важливо не лише усунути симптоми, а й встановити причину запалення.
Причини маститу
Причини запалення молочної залози можуть відрізнятися залежно від форми захворювання. Серед факторів, які можуть сприяти розвитку маститу:
🔸 застій молока та недостатнє спорожнення грудей під час лактації;
🔸 порушення відтоку молока;
🔸 травми та тріщини сосків;
🔸 бактеріальна інфекція;
🔸 запальні процеси в протоках молочної залози;
🔸 травматизація тканин грудей;
🔸 куріння — важливий фактор ризику деяких форм перидуктального маститу;
🔸 попередні запальні захворювання молочної залози.
Причину запалення повинен визначити лікар, особливо якщо мастит виникає повторно або не пов’язаний із грудним вигодовуванням.
Симптоми маститу
Симптоми маститу можуть розвиватися досить швидко. Найхарактернішими є:
🔹 біль у молочній залозі;
🔹 почервоніння шкіри грудей;
🔹 локальне відчуття тепла;
🔹 набряк молочної залози;
🔹 болюче ущільнення в грудях;
🔹 підвищена чутливість;
🔹 підвищення температури тіла;
🔹 озноб;
🔹 слабкість та загальне погіршення самопочуття.
При лактаційному маститі біль та ущільнення часто виникають в одній молочній залозі.
Чим небезпечний мастит?
Одним із найбільш важливих ускладнень маститу є абсцес молочної залози — обмежене скупчення гною в тканинах грудей. При формуванні абсцесу можуть посилюватися біль, почервоніння та набряк, зберігатися висока температура. Такий стан може потребувати не лише медикаментозного лікування, а й дренування гнійного вогнища. Тому виражене або прогресуюче запалення молочної залози не варто намагатися лікувати самостійно.
Важливо також пам’ятати, що деякі інші захворювання молочної залози можуть проявлятися почервонінням, набряком і змінами шкіри, схожими на мастит. Якщо симптоми не зникають на тлі належного лікування або виникають поза лактацією, необхідне додаткове обстеження.
Діагностика маститу
Діагностика маститу починається з огляду лікаря. Спеціаліст оцінює скарги, тривалість симптомів, наявність лактації, температуру тіла та зміни молочної залози. За необхідності може бути призначене УЗД молочних залоз. Воно особливо важливе при підозрі на формування абсцесу або якщо в грудях визначається стійке болюче утворення. У певних ситуаціях лікар може рекомендувати:
🔸 загальний аналіз крові та інші лабораторні дослідження;
🔸 бактеріологічне дослідження молока або виділень — за відповідними показаннями;
🔸 мамографію або інші методи візуалізації — залежно від віку та клінічної ситуації.
Обсяг діагностики визначається індивідуально.
Лікування маститу
Лікування маститу залежить від його причини, тяжкості та наявності ускладнень.
➡️ При лактаційному маститі важливими є правильна організація грудного вигодовування, уникнення надмірного зціджування та травматизації грудей, відпочинок і симптоматичне лікування за рекомендацією лікаря. У більшості випадків припиняти грудне вигодовування через мастит не потрібно.
➡️ Якщо лікар встановлює або підозрює бактеріальний мастит, можуть бути призначені антибіотики. Самостійно починати антибактеріальну терапію не рекомендується.
➡️ При формуванні абсцесу молочної залози може знадобитися видалення гнійного вмісту за допомогою пункції, дренування або іншого хірургічного методу.
➡️ При нелактаційному маститі лікування підбирають відповідно до встановленої причини захворювання.
Чи можна годувати грудьми при маститі?
У більшості випадків грудне вигодовування при маститі можна продовжувати. Більше того, різке припинення годування може сприяти переповненню молочної залози та погіршенню симптомів. Тактика може відрізнятися залежно від конкретної ситуації, тому при вираженому запаленні, абсцесі або необхідності медикаментозного лікування рекомендації щодо годування слід узгодити з лікарем.
Коли необхідно звернутися до лікаря?
🔹 сильний або наростаючий біль у молочній залозі;
🔹 виражене почервоніння чи набряк грудей;
🔹 болюче ущільнення;
🔹 висока температура, озноб або значне погіршення самопочуття;
🔹 гнійні виділення;
🔹 підозра на абсцес;
🔹 симптоми, які не покращуються або продовжують прогресувати;
🔹 повторні епізоди запалення молочної залози.
Особливої уваги потребує запалення грудей у жінки, яка не годує грудьми, а також стійкі або нетипові зміни молочної залози.
Профілактика маститу
Повністю виключити ризик розвитку маститу неможливо, однак деякі заходи допомагають його зменшити. Під час грудного вигодовування важливо:
✅ забезпечити правильне прикладання дитини до грудей;
✅ годувати відповідно до потреб дитини та уникати тривалого переповнення молочних залоз;
✅ не практикувати надмірне зціджування без необхідності, оскільки це може стимулювати надлишкове вироблення молока;
✅ уникати сильного масажу, стискання та травмування молочної залози;
✅ своєчасно звертати увагу на біль, набряк, почервоніння та інші зміни грудей;
✅ при труднощах із грудним вигодовуванням звертатися до лікаря або кваліфікованого консультанта з лактації.
Для профілактики деяких форм нелактаційного маститу важливе значення має відмова від куріння, оскільки воно пов’язане з підвищеним ризиком перидуктального запалення.
Чим раніше встановлена причина болю, почервоніння чи ущільнення молочної залози, тим менший ризик прогресування запалення та розвитку ускладнень.
